«Податок на Google»: чому в рахунках за цифрові сервіси з'являється ПДВ 20 % і кого це стосується

Підписка на хмарне сховище, рекламний бюджет у Google Ads, ліцензія на дизайнерську програму: в рахунках багатьох іноземних сервісів для українських користувачів окремим рядком стоїть ПДВ 20 %. Це так званий «податок на Google». Нижче пояснюємо, як він працює, за текстом Податкового кодексу.

Матеріал має інформаційний характер. Податкові рішення для свого бізнесу ухвалюйте разом із бухгалтером.

Звідки взявся податок

Правила запровадив Закон № 1525-IX від 3 червня 2021 року. Його прикінцеві положення передбачають, що норми про оподаткування електронних послуг нерезидентів для фізичних осіб застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2022 року. Основні правила містить стаття 208-1 Податкового кодексу.

Податок не платить користувач окремо. Його нараховує й сплачує до бюджету іноземна компанія, а до ціни послуги він додається: за п. 208-1.6 податок становить 20 % бази оподаткування і додається до вартості електронних послуг.

Хто платить: фізособи і ФОП без ПДВ

Стаття 208-1 стосується постачання електронних послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі — підприємцю, яку не зареєстровано платником ПДВ. Тобто для звичайного користувача й для ФОП на єдиному податку без реєстрації платником ПДВ ситуація однакова: іноземний сервіс додає 20 % до ціни.

Іноземна компанія зобов'язана зареєструватися платником ПДВ в Україні, якщо за попередній календарний рік її продажі електронних послуг фізособам в Україні перевищили еквівалент 1 млн гривень (п. 208-1.2). Меншим компаніям дозволено реєструватися добровільно. Реєстрація та звітність відбуваються дистанційно, через спеціальний портал для нерезидентів. Звітний період — квартал, а податкового кредиту такі компанії не формують.

Якщо послугу продає посередник (наприклад, магазин застосунків), за загальним правилом постачальником для цілей ПДВ вважається саме посередник.

Платники ПДВ: інша схема

Якщо отримувач послуги — компанія чи ФОП, зареєстровані платниками ПДВ, діє не стаття 208-1, а стаття 208. За нею податок нараховує сам отримувач послуги, а не іноземна компанія. Платник ПДВ складає податкову накладну на нараховану суму, і вона є підставою для податкового кредиту в установленому порядку (п. 208.2). Тому для зареєстрованого платника ПДВ важливо, щоб іноземний сервіс не нараховував податок вдруге.

Як це працює на практиці, видно з довідки Google Ads. Для акаунтів, які обслуговує Google Ireland з оплатою карткою, Google нараховує 20 % ПДВ клієнтам зі статусом «Personal» (фізособа), а також ФОП, у яких у налаштуваннях вказано, що вони не зареєстровані платниками ПДВ. Для оплати банківським переказом з українською платіжною адресою ПДВ 20 % нараховується всім. Акаунти, які обслуговує Google Україна, працюють за загальною системою оподаткування, тож ПДВ у них є в будь-якому разі.

Звідси практичний висновок: податковий статус в акаунті сервісу має відповідати реальному. Якщо ви платник ПДВ, вкажіть це в налаштуваннях оплати і перевірте, як сервіс виставляє рахунки.

Що вважається електронною послугою

Визначення дає пп. 14.1.56-5 Податкового кодексу: це послуги, які постачаються через інтернет автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій і переважно без втручання людини, зокрема через застосунки. До переліку, серед іншого, входять:

• доступ до зображень, текстів, електронних книжок, газет і журналів за підпискою;
• доступ до баз даних, пошукових систем і каталогів;
• відео й аудіо на замовлення, ігри та участь у них;
• доступ до розважальних та інформаційних ресурсів, зокрема на платформах спільного доступу;
• дистанційне навчання без участі людини;
• хмарні обчислення та зберігання даних;
• програмне забезпечення та оновлення, зокрема доступ до нього;
• реклама в інтернеті та мобільних застосунках.

Кодекс окремо називає, що не є електронною послугою. Серед іншого, це товари й послуги, які лише замовляють онлайн, а отримують поза інтернетом (наприклад, бронювання), онлайн-навчання, де інтернет є лише засобом зв'язку з викладачем, і консультації електронною поштою.

Як визначають, що послугу отримали в Україні

Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача (п. 186.3-1 ПКУ):

• для ФОП — місце реєстрації як суб'єкта господарювання;
• для фізособи — фактичне місцезнаходження. Його визначають за країною фіксованого зв'язку (провайдера), за мобільним кодом країни SIM-картки або, для інших засобів зв'язку, за країною, де вони розміщені. Зокрема, за IP-адресою пристрою.

Скільки це приносить бюджету

За даними ДПС, які наводить «Дебет-Кредит», за січень — липень 2026 року нерезиденти сплатили 11,3 млрд грн ПДВ за електронні послуги. Це на 1,5 млрд грн більше, ніж за той самий період 2025 року. Станом на 1 серпня 2026 року платниками ПДВ були зареєстровані 159 іноземних компаній. Серед найбільших платників ДПС називає Google, Apple, Valve, Meta, Sony, Etsy і Netflix.

Коротко

1. ПДВ 20 % у рахунку іноземного сервісу — законна вимога, що діє з 1 січня 2022 року.
2. Його додають для фізосіб і ФОП, які не зареєстровані платниками ПДВ.
3. Для платників ПДВ діє інша схема: податок нараховує сам отримувач і може включити його до податкового кредиту.
4. Податковий статус у налаштуваннях оплати сервісу має відповідати реальному, інакше рахунки виставлятимуться неправильно.